Загоряння в машині розвивається швидше, ніж багато хто уявляє. Від першого запаху горілої проводки до відкритого вогню в моторному відсіку іноді минає менше двох хвилин.
Саме тому вогнегасник входить до обов’язкового оснащення транспортного засобу. Розберемо, що каже законодавство про тип і масу заряду, де правильно кріпити балон і як часто його перевіряти.
Чи обов’язковий вогнегасник за законом
Так, і це прямо передбачено Правилами дорожнього руху. Експлуатація легкового, вантажного автомобіля чи автобуса без працездатного вогнегасника заборонена.
Норми оснащення визначає окрема постанова Кабінету Міністрів. Саме там прописано, який тип пристрою і яка маса заряду потрібні для кожної категорії транспорту.
Ключове слово в цих вимогах — працездатний. Формальна наявність балона в багажнику не рятує, якщо він розгерметизований або має простроченим термін придатності.
Що перевіряють інспектори
Під час зупинки увагу звертають на кілька речей. Дивляться на наявність самого пристрою, показання манометра та дату наступної перевірки на етикетці.
Друге питання — надійність кріплення. Вогнегасник має бути зафіксований, а не лежати серед речей у багажнику.
Відсутність обов’язкового обладнання тягне за собою адміністративну відповідальність. Цю ж позицію обов’язково перевіряють під час технічного контролю.
Засоби пожежогасіння належать до тієї категорії речей, цінність яких вимірюється однією-єдиною хвилиною за все життя автомобіля.
Вимоги до типу та об’єму вогнегасника
Норми залежать від категорії транспортного засобу. Чим більша машина й чим ризикованіший вантаж, тим суворіші вимоги.
| Тип транспорту | Мінімальні вимоги |
|---|---|
| Легкові автомобілі | Один порошковий, маса заряду від 2 кг |
| Вантажні до 3,5 т | Один порошковий, від 2 кг |
| Вантажні понад 3,5 т | Один на 5 кг або два загальною масою від 5 кг |
| Автобуси понад 22 місця | Два пристрої: у кабіні водія та в салоні |
| Транспорт для небезпечних вантажів | Два порошкові, від 6 кг кожен |
Наведені значення є мінімальними. Брати пристрій із більшим зарядом закон не забороняє, і на практиці це часто виправдано.
Порошкові й вуглекислотні пристрої
Порошкові моделі маркують літерами ВП. Вони універсальні, працюють по пальному, проводці та твердих матеріалах, і саме їх вимагають норми для більшості авто.
Мінус теж є. Порошок агресивний до електроніки, тож після спрацювання відмити моторний відсік буде непросто.
Вуглекислотні пристрої з позначкою ВВ краще підходять для електрообладнання й не залишають слідів. Проти горіння оббивки та пластику вони працюють гірше, а корпус під час використання сильно охолоджується.
Аерозольні балончики
Компактні балончики об’ємом до літра зручно тримати в бардачку. Але єдиним засобом пожежогасіння вони бути не можуть.
Заряду такого пристрою вистачає буквально на кілька секунд роботи. Це допоміжний варіант для дрібного загоряння, а не заміна повноцінного вогнегасника.
Де і як зберігати вогнегасник
Місце розміщення визначає виробник транспортного засобу. Якщо конкретних вказівок немає, пристрій розміщують у зоні з вільним доступом.
Багажник під запаскою й купою речей цій вимозі не відповідає. При загорянні моторного відсіку дістати звідти балон практично неможливо.
Оптимальні варіанти — кріплення під переднім сидінням, у ніші біля водія або на спеціальному тримачі в салоні. Головне, щоб пристрій не рухався під час руху.
Незакріплений балон вагою два кілограми при різкому гальмуванні перетворюється на небезпечний предмет. Це стосується і аптечки, і будь-якого важкого вантажу в салоні.
Порядок у машині — це не про естетику, а про те, що потрібна річ опиняється в руці за секунди.
Термін придатності та обслуговування
Вогнегасник має власний ресурс, і він не безмежний. Технічне обслуговування проводять не рідше одного разу на рік.
Перевірка включає кілька позицій:
- цілісність корпусу та відсутність корозії;
- показання манометра в робочій зеленій зоні;
- стан пломби на запірному пристрої;
- читабельність етикетки з датою перевірки;
- відсутність механічних пошкоджень шланга й розтруба.
Якщо стрілка манометра вийшла за межі робочої зони, пристрій підлягає перезарядці або заміні незалежно від того, скільки часу минуло з покупки.
Як часто міняти
Порошкові моделі зазвичай потребують перезарядки раз на кілька років. Точний інтервал виробник вказує на корпусі.
Умови в автомобілі жорсткіші за складські. Влітку салон розігрівається, узимку промерзає, і порошок поступово злежується.
Простий спосіб перевірити стан — перевернути балон і струснути. Якщо всередині нічого не пересипається, вміст втратив рухливість і пристрій уже не спрацює як слід.
Як обрати правильний пристрій
Формальна відповідність нормам — мінімум, від якого варто відштовхуватися. На практиці є сенс дивитися ширше.
- Перевірте наявність сертифіката відповідності українським стандартам.
- Оберіть масу заряду з невеликим запасом відносно мінімальної норми.
- Огляньте манометр: стрілка має стояти в зеленому секторі.
- Переконайтеся, що в комплекті є надійне кріплення.
- Перевірте дату виготовлення, а не лише дату продажу.
- Оцініть габарити під конкретне місце у вашому салоні.
Багато водіїв вирішують питання одразу комплектом: коли шукають, де купити набір автомобіліста, аптечка, вогнегасник і знак аварійної зупинки продаються однією позицією.
Що робити при загорянні
Наявність пристрою нічого не дає без розуміння порядку дій. Кілька правил варто знати заздалегідь.
Зупиніть машину, вимкніть запалювання й висадіть пасажирів на безпечну відстань. Тільки після цього беріться за вогнегасник.
Капот повністю не відкривайте. Різкий приплив повітря різко посилює горіння, тому струмінь спрямовують у щілину частково піднятого капота.
Тримайте пристрій вертикально й спрямовуйте струмінь на основу полум’я, а не на дим. Якщо вогонь не вдалося збити за кілька секунд, відійдіть і викликайте рятувальників.
Обладнання, про яке краще не згадувати на дорозі
Вогнегасник належить до тих речей, які купують один раз і сподіваються ніколи не використати. Але саме ця готовність відрізняє підготовленого водія від того, хто розраховує на удачу.
Перевірте свій пристрій цього тижня. Достатньо подивитися на манометр, дату на етикетці та надійність кріплення.
Кілька хвилин уваги раз на рік — невелика ціна за спокій у поїздці. Особливо якщо врахувати, наскільки швидко розвиваються події, коли щось іде не за планом.
